Мета: допомогти учням глибше засвоїти зміст повісті, її провідні мотиви, головну думку; навчити дітей характеризувати образи, добираючи влучні деталі, складати план; розвивати навички аналізу епічного твору та розв'язування проблемних питань; виховувати почуття патріотизму, позитивне ставлення до вірності і дружби як загальнолюдських моральних цінностей
Хід уроку
Повідомлення теми й мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів.
Актуалізація опорних знань.
Ігрова ситуація «Ланцюжок думок».
— У Тухольській громаді панував...
— Найвищим керівним органом був...
— На чолі громади стояв...
— Захар Беркут запропонував не відбити, а...
— Монголи потрапили у...
— Поряд з Максимом у «невольники» потрапляє і...
— Тугар Вовк пропонував обміняти Максима на...
— Захар Беркут вибирає...
– Перемозі громади над ворогом допомагає...
Перевірка складеного учнями плану.
Орієнтований план
1. Надія Тугара Вовка на вдалий обмін.
2. Виготовлення тухольцями метавок-катапульт.
3. Невдалі переговори. •
4. Молитва Захара Беркута. Звернення до Сторожа.
5. «Горда в своїй непорушності, непереможна запора».
6. Поклоніння ватажка тухольської громади Сонцю.
Опрацювання теми уроку. Формування і вдосконалення знань і навичок.
Робота над змістом повісті.
Проблемні запитання:
— Чому для Захара Беркута громадянське добро важливіше за життя власного сина?
— Знайдіть у тексті чотири образи-символи, розкрийте їх значення для розуміння змісту твору. Що кожен із них символізує? (Відповідь на дане запи тання дається у ході виконання творчої роботи).
Аналітико-синтетична бесіда про зміст прочитаного:
— Чому Тугар Вовк плекав надію на успішне вирішення питання обміну Максима на вихід монголів із западні?
— Чому громада схиляється до думки про можливість такого обміну?
— Чому Захар Беркут обирає безпеку громади?
— Про що Мирослава просила батька і чому він відмовив їй?
«Уявна фантазія».
Робота в групах.
