11.05.2018
Функцiювання мовних одиниць у текстах певного комунiкативного призначення привертає до себе пильну увагу сучасної лiнгвiстики. У колi наукового iнтересу перебуває i з’ясування в текстах рiзних стилiв структурно-семантичних i стилiстично-прагматичних особливостей таких мовних одиниць, як звертання, вставнi та вставленi конструкцiї, слова автора при прямiй мовi.
10.05.2018
У спiлкуваннi (листування це чи особистi зустрiчi-розмови) пiзнається людина, розкриваються її погляди. Особливо цiкавим для дослiдникiв залишається питання творчих стосункiв вiдомих особистостей, таких як А.Малишко та В.Стус. Хоча вони й були сучасниками, проте спiлкувалися не так часто. Можливо, через значну вiкову рiзницю, а можливо, й з iнших при- чин об’єктивного характеру.
10.05.2018
Початок ХХІ ст. характеризується появою окремої галузi лексикологiї – неологiї, або науки про новi слова (неологiзми), у тому числi й iндивiдуально-авторськi новотвори. Словотворчiсть окремих українських письменникiв вивчали М.Братусь, Г.Вокальчук, Н.Гаврилюк, В.Герман, Н.Дужик, О.Жижома, А.Калєтнiк, М.Кудряшова, Л.Пашко, Н.Сологуб, О.Тищенко, Т.Юрченко та iн.
08.05.2018
Українськi мовознавцi у своїх дослiдженнях зафiксували новi вживання морфологiчних i синтаксичних одиниць, змiни у твореннi простих i складних слiв, тобто все те, що з’явилося в українськiй мовнiй практицi двох останнiх десятирiч, чого не фiксували граматичнi описи української мови в попереднi перiоди.
07.05.2018
У статтi показано, що дослiдження мови найвидатнiшого українського фiлософа XVIII ст. Григорiя Сковороди проливає свiтло на специфiку мовної свiдомостi тогочасного українця, яка iстотно вiдрiзняється од сучасної мовної свiдо- мостi українськомовної людини. Чимало елементiв староукраїнської лiтературної мови, якi нинi сприймаються як росiйськi, насправдi були органiчним надбанням староукраїнської книжної традицiї i народнорозмовної практики.
07.05.2018
Творчiсть Г.Сковороди – не новина для пересiчного українця, адже це традицiйно «програмовий», «шкiльний» автор. Його вивчали у рiзнi перiоди i ХІХ, i ХХ ст. Вiн не був серед цензурованих чи замовчуваних митцiв i в радянському лiтературознавствi, а навпаки, зазнав значної iнтерпретацiї в межах класової iдеологiї.
03.05.2018
До проблеми критерiїв художностi лiтературного твору
Поезiя «Садок вишневий коло хати» написана у травнi 1847 р. Тодi, в Петербурзi, в одиночнiй камерi каземату ІІІ жандармського вiддiлку, Шевченковi ностальгiйно уявлялася весняна Україна з квiтучими вишневими садками...
03.05.2018
Започаткований З.Фройдом терапевтичний метод лiкування психiчних розладiв, що його прийнято називати психоаналiзом, трансформувався й удосконалювався кiлькома поколiннями психологiв. У сучаснiй практичнiй психологiї цей метод у чистому фройдiвському варiантi не використовується, застосовуються лише окремi його принципи та методики на рiзних стадiях розв’язання психiчних проблем. Психоаналiз дає змогу пiдняти з душевного дна певну невирiшену проблему, забутий травматичний досвiд, неусвiдомлений колись бiль i донести цi психiчнi змiсти до свiдомостi суб’єкта.
26.04.2018
Якби сто рокiв тому хтось пiдняв питання про атеїзм Шевченка, то на нього покивали б головою. Мовляв, кому що, а курцi просо: сам ледащо, та ще й шукає собi союзникiв... Сучасникам поета ще менше спадало на думку таке питання, настiльки далекi самi вони були вiд атеїзму. Особливо, коли йдеться про освiчену верству, яка розумiла, що Шевченко був серцем Кирило-Методiївського братства, котре не приймало соцiяльно-революцiйних вiянь часу i щиро вiрило, що по-справжньому реформувати суспiльство можна тiльки на засадах християнської релiгiї.
25.04.2018
Раннi твори О.Кобилянської протягом семи- восьми рокiв не друкувалися, проте майбутня письменниця продовжувала займатися самоосвiтою й лiтературою, писала переважно нiмецькою мовою, що була їй симпатична. Це був час пошукiв самої себе i тем для творчостi, час письменницького становлення i вироблення авторського стилю, вибору мови i лiтературних форм. Саме цим вiн i цiкавий. Хронологiчно його можна окреслити 1883–1895 роками.
