Образ жінки-матері в поезії Т. Г. Шевченка

У нашім раї на землі

 Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим...

Т. Г. Шевченко

Якою безмежною любов'ю, ніжністю дихають ці співучі віршовані рядки! В них Шевченко підносить святий образ, образ жінки-матері. Цей образ займає особливе місце в поезії Шевченка. Він змаль­овує свій власний ідеал жінки. Шевченківська жінка - щира, лагідна, добра, жіночна, чисте джерело любові і розуміння. Часом вона без­захисна, страждаюча жертва, доля якої складається нещасливо і навіть трагічно. У творах поета живуть вдови, сироти, покритки, оті зана­пащені кріпацькі мадонни, що їх поет малює прекрасними навіть у їхньому горі. Шевченко змальовує правдиві образи "злих людей", які осквернили найсвятіше, що є в світі: матір, материнство.

"Наймичка", "Катерина", "Причинна", "Слєпая" – безліч творів, де розкривається мотив ображеного, оганьбленого материн­ства. І ми страждаємо разом з героїнями «цих творів, співчуваємо їм, хвилюємось за їхню долю. Гарас Шевченко дуже зворушливо змальовує внутрішній світ людини, його багатогранність і красу, глибокі душевні переживання, трагічні долі жінок, які вступили в конфлікт із суспільством. Шевченківські образи справді трагічні, не образи-жертви, образи-страждання.

Доля української жінки в ті часи була страшна. Жінка працю­вала на панщині, вдома викопувала всю хатню роботу, народжува­ла, годувала і виховувала дітей. А скільки жінок ставали жертвами чиєїсь розпусти, скільки наклало на себе руки! Кобзар стає на їх захист, розповідає світові про страждання кріпачок. Шевченко оспівує глибину їх почуттів, їх внутрішню гармонію, яку не мо­жуть убити нелюдські умови існування.

Стає навіть дивно, як Шевченко, який ніколи не був одруже­ний, який втратив матір, коли йому будо вісім років, може гак глибоко знати натуру жінки, так правдиво і докладно змальовувати її почуття, її переживання, її характер.

, Шевченко підніс жінку-кріпачку, жінку-матір на найвищий п'єдестал моральної краси і величі.

"Не знаю в літературі всесвітній поета, - писав Іван Франко, - котрий би представив так високо і так щиро ідеал жінки-матері..."