Оновні правила пунктуації: крапка з комою, двокрапка, тире, дужки - Page 3

Дужки

Дужки як розділовий знак використовуються:

1. Для виділення підзаголовків, розшифрування назв: Україна (Наука і культура). Щорічник, випуск 24; Мова і час (Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови); Інфінітив (неозначена форма діє­слова).
2. Для виділення імен і прізвищ, що стоять після за­йменників: Він (Брянський) жив перемогою над фашизмом, вірив у неї.
3. Для виділення вставних слів і речень, зокрема таких, що повідомляють щось нове, дають інформацію, принагідно згадану:

   Там батько, плачучи з дітьми
   (А ми малі були і голі),
   Не витерпів лихої долі,
   Умер на панщині!.. (Т. Шевченко)

   Скрізь зелено, деякі фруктові дерева в цвіту, повно квіток, рож, нарцисів (цвітуть дико!) і навіть фіалок та ірисів; Опріч Горького (який кланяється Вам), є тут ще інші російські літератори — Бунін (академік, себто член ака­демії), дуже гарний поет і белетрист, та інші (з листа М. Коцюбинського до В. Короленка. Капрі, 1911 р.).
    

4. У дужки береться прізвище автора після цитат, ре­чень чи уривків з його творів:

   Звідки родом? Встань, моя кохана,
   Через бій, через фронтів ряди,
   Україно,— серце моє й рана,
   Найсвятіша мати, підійди! (А. Малишко)
   Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя — злочин (М. Коцюбинський).
    

5. Дужками відділяються ремарки у драматичних тво­рах при прямій мові:

   Чорний (глянув на стіл): А це що за галерея? (По­вів поглядом на Вічного).
   Вічний: Рядовий Вічний!
   Чорний: Рядові всі вічні.
   Вічний. Так точно, товаришу лейтенант,— рядові вічні. Вічні, бо їх без ліку (О. Коломієць).
    

6. У дужках можуть наводитися приклади:

   Перенос­ного значення набувають слова з різних галузей: музики (акомпанемент, мінор, мажор), театру (декорації, сцена, артисти), математики (мінус, нуль, плюс), ме­дицини (вивих, ліки, рецепт), військової справи (атака, баталія, команда) та ін. (А. Коваль).