Мета: ознайомити школярів із новелістикою М. Хвильового й навчити порівнювати життєвий шлях митця зі змістом його творів, висловлювати міркування про своєрідність творчої манери письменника, що є виявом імпресіоністського стилю української літератури; плекати почуття високого громадянського обов’язку.
Тип уроку: позакласне читання.
Обладнання: портрет М. Хвильового, відеозаписи кінострічок, фотоілюстрації м. Тростянця за життя М. Хвильового, епіграф.
Невже я зайвий чоловік тому, ................
Що люблю безумно Україну?
М. Хвильовий
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
II. Актуалізація опорних знань
Цифровий калейдоскоп
Назвати події та факти з життя й творчості М. Хвильового, що пов'язані зазначеними датами.
13 грудня 1893 р,— ... (народився М.Г. Фітільов).
1916 р.— ... (фронти Першої світової війни, член дивізійної ради солдат- сих депутатів).
1917 р.— ... (член компартії України, активна участь у громадянській іні в лавах Червоної армії).
1919 р.— ...
1923 р.— ...
1924 р,— ... 1927 р.— ...
14 січня 1928 р.— ... Травень 1933 р.— ... Або заповнити анкету:
.Псевдонім ... (Микола Хвильовий). !. Справжнє ім'я ... (Микола Григорович Фітільов). !. Дата й місце народження ... (13 грудня 1893 р., м. Тростянець). [. Види діяльності ... (Літератор, публіцист, громадський діяч). ). Напрям літературної творчості ... («Романтичний вітаїзм»). 5. Ідеологічне мистецьке спрямування ... (Культурна інтелектуальна Європа).
7. Роки творчості ... (1921-1933 рр.). 3. Сімейний стан ... (Двічі одружений).
9. Смерть ... (13 травня 1933 р. у Харкові, покінчив життя самогубством).
0. Характеристика ... (Романтик за світосприйняттям, фанатик ідей, вірний друг).
III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Поетична хвилина
Той постріл травня в серці громом, Він став провісником тривог, І не лишився невідомим Трагедій багатьох пролог. Тепер ми зрозуміти можем Таємні підступи катів. Поставить крапку їх загрозам Тим пострілом співець хотів.
Хотів усіх він сповістити
Про помах чорного крила,
Бажав братам творити, жити,—
Епоха їх не вберегла.
Вони прийшли на поклик ранній.
На чай і на гітари дзвін,
Вони прийшли на спів прощальний —
Востаннє їм співає він.
