Українські прізвища та географічні назви вимовляються й пишуться за правилами вимови та написання загальних назв: Київ, Гончар, Орел, Біла Церква, Чорне море, Південний Буг. Правопис більшості прізвищ і географічних назв, що прийшли з інших мов, також не викликає особливих сумнівів: Шекспір, Рабле, Стендаль, Татри, Павлов, Іванов, Урал. Загальна закономірність така, як і в інших мовах: прізвища та географічні назви не перекладаються, їхня вимова передається українською графікою в найбільшим наближенням до звучання в мові-оригіналі. Проте для зручності користування такими назвами в українському мовленні бажано пам'ятати такі правила:
Російський звук [е], польський [іе], болгарський і чеський [е] після приголосних передаються літерою е: Лєрмонтов, Лена, Озеров, Петров, Степанов, Броневський, Залеський, Міцкевич, Сенкевич, Чапек.
Російський звук [е] передається літерою є в таких випадках:
на початку слів: Єгоров, Євдокимов, Єршов, Єнісей}
в середині слів після голосного: Вересаєв, Гуляєв, Благоєв, Достоєвський, Колчуєв;
після приголосних при роздільній вимові (тобто апострофа або м'якого знака): Григор'єв, Зінов'єв, Прокоп'євський, Євгеньєва, Аркадьєв;
коли російському [е] в споріднених українських коренях відповідає і: Бєлов, Бєлінський, Звєрєв, Лєсков, Пєшков, Рєпін, Столєтов, Твердохлєбов, Бєлгород, Желєзноводськ, Бєлорєцьк, Благовєщенськ;
у суфіксах -єв, -єєв після приголосних (за винятком шиплячих, р та ц): Медведєв, Алексєєв, Матвєєв, Гордєєв, Тургенєв, Лазарєв, Рилєєв, Лаптєв, але Плещеєв.
Російська літера [е] передається:
буквосполученням йо на початку слова, після голосних
і після губних: Йолкін, Соловйов, Бугайов, Воробйов, Окайомов;
буквосполученням ьо після м'яких приголосних: Алфьоров, Тьоркін, Корольов, Дьомін, Новосьолов;
літерою о після шиплячих: Лихачов, Обручов, Хрущов, Грачов, Щипачов, Пугачов.