Тема: Образи «Слова о полку Ігоревім». Художні переклади і переспіви поеми
Мета: поглибити знання щодо визначної пам'ятки літератури, пов'язавши з історичною епохою; розвивати уміння аналізувати історичні та літературні факти, застосовувати набуті теоретичні знання практично; виховувати патріотичні почуття любові до рідного краю, своєї країни.
Обладнання: ілюстративні матеріали, тексти, підручники, зошити.
ХІД УРОКУ
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання.
Розповідь про «Слово...» за складеними тезами.
Бесіда за твором.
1. Зміст «Слова...»
2. Автор твору.
3. Центральний образ твору.
4. Повторення теоретичних відомостей.
ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Самостійна робота.
1. Виписати цитати до образів Ігоря, Святослава, Ярославни, Всеволода.
2. Обговорення виписаних цитат.
Розповідь учителя.
Головний персонаж твору — Ігор. Це руський князь, який любить свою рідну землю, мужній, відважний, вольовий, гордий, вкритий. Його вислів «Лучче ж бо потятим бути, аніж полоненим» став крилатим. Усі ці риси викликають симпатію і в автора, і в читача, але разом із тим ми засуджуємо Ігоря за необачність, адже навіть сили природи попереджали про небезпечний похід проти половців. Він знехтував пересторогою і, програвши вирішальну битву, сам потрапляє до полону.
Ніби врівноважуючи два характери, зображений у творі величний князь Святослав. Це видатний державний діяч, полководець, мудра і благородна людина. Боляче Святославу за спустошену Руську землю, він картає необдумані вчинки Всеволода й Ігоря. Прагнучи зберегти велич руської землі, Святослав звертається з палким словом до інших князів, щоб вони не тратили сили на міжусобиці, а об'єднували зусилля для спільного захисту Русі.
Надзвичайно привабливим є образ Ярославни, дружини Ігоря. Її плач за чоловіком, що потрапив у полон до половців, є неперевершеним взірцем вияву ніжності й вірності почуттів, коли вона звертається до сил природи, щоб вони допомогли врятувати і її чоловіка, і його воїнів. Вона не лише дружина Ігоря, вона — патріотка своєї землі, тому й уболіває не тільки за чоловіком, а й за іншими воїнами, які вирушили в похід захищати рідну землю. Саме цей образ надихав багатьох поетів, і вони створювали прекрасні переклади й переспіви «Плачу Ярославни». Для багатьох широко відомим є переклад Т. Г. Шевченка. Образ Ярославни у творі узагальнений. Це і мати-вітчизна, яка послала своїх синів захищати рідну землю від ворога, це водночас і ліричний образ жінки. Це історична особа, але разом із тим — художній образ, створений автором.
У поемі є ще один образ, про який у творі не сказано жодного слова, але він присутній у кожному рядку. Це — сам автор твору. Він всебічно освічена й обдарована людина, яка добре знала усну народну творчість, історію, географію, розумілася на політиці, у військовій справі. Це не лише великий митець, а й пристрасний громадянин, палкий поборник єдності руських земель.
Словникова робота.
Ритмічна проза — використання у прозовому творі упорядкованого чергування мовних одиниць. Ритмічними засобами в прозі є упорядковане розміщення слів і словосполучень у реченні, а також чергування наголосів, асонанси та алітерації: «О Дніпре-Славутичу! Ти пробив єси кам'янії гори через землю Половецькую. Ти леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового» (плач Ярославни). Ритмічна проза сприяє емоційній виразності прози.
Закріплення.
1. Скласти цитатний план до характеристики образів-персонажів твору: Ігоря, Всеволода, Святослава, Ярославни.
2. Скласти цитатний план до характеристики воїнів-захисників Руської землі.
3. Обговорення виписаних цитат.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вірш Тараса Шевченка «Плач Ярославни» вивчити напам'ять.
