Вправа1. Спишіть текст, поділивши його на речення; поставте розділові знаки.
Звукові сигнали відіграють велику роль у пташиному царстві батьки повідомляють пташенят про своє повернення з кормом скликають їх в одне місце підбадьорюють перед вильотом пташенята також подають звуковий сигнал відчуваючи голод чи переживаючи страх цікаво що для деяких птахів звукові сигнали набагато важливіші від зорових.
Речення складається із словосполучень або окремого слова. Речення виражає певну думку, вимовляється закінченою інтонацією і служить одиницею спілкування. Наприклад: 1. Пригріва весняне сонце. 2. В рівчаках біжать струмки. 3. Метушаться за віконцем клопітливі ластівки. 4. Вже останній сніг розтанув. 5. Тепло, весело... 6. Весна!.. (Н. Забіла.)
Кожне речення має певне граматичне з н а ч е н н я. Це значення передусім і найчастіше виражається підметом і присудком, які становлять граматичну основу речення. Речення тієї самої будови мають однакове граматичне значення. Наприклад, граматичне значення речень Учитель пояснює. Учень запам'ятовує полягає в повідомленні про те, що особа виконує реальну дію, виконує її насправді, в момент розповіді про неї, в теперішньому часі. Речення Ти пояснюй. Ти запам'ятовуй мають інше граматичне значення: виражають побажання чи прохання. Якщо у словосполученні зв'язок слів є лише підрядним зв'язком (узгодження, керування або прилягання), то в реченні, крім підрядного зв'язку, буває й сурядний зв'язок — між синтаксично рівноправними, незалежними одне від одного словами (членами речення). Наприклад, у реченні Навіки дружбою старою здружились Київ і Москва. (Мал.) сурядний зв'язок між однорідними підметами. Зв'язки слів у реченнях різноманітніші, ніж зв'язки слів у словосполученнях. Тільки в реченні виникають сполучення слів, наприклад, присудка з підметом, сполучення однорідних членів та ін., які словосполученнями не бувають, бо не вживаються поза реченням. Речення бувають поширеними, якщо мають хоча б один другорядний член, і непоширеним и, якщо в них немає другорядних членів.
Наприклад: 1. Надходили жнива. 2. Надходила пора гарячого марева і гарячої праці. (Стельмах.) 3. Світало. Хлопці-плотарі вже підтягали якорі. (Малишко).
Вправа 2. Складіть речення за поданими схемами і запишіть. Підкресліть граматичні основи. Усно визначте граматичне значення кожного речення.
— Імен, у наз. відм. + дієсл. дійсн. сп. теп. ч.
— Особ. займен. у наз. відм. + дієсл. дійсн. сп. майб, ч.
— Пит. займ. у наз. відм. + дієсл. дійсн. сп. мин. ч.
— Особ. займ. 2-ї ос. одн. + дієсл. наказ, сп.
— Імен, у наз. відм. + імен, в орудн. відм. + дієсл. дійсн. сп. теп. ч.+ + імен, у знах. відм.