1. Перетворити речення з відокремленими означеннями на речення з невідокремленими.
1. Аж раптом заграє в ньому (Тарасові) якась радісна сила, буйна і непокірна. 2. З хати вийшов дяк, простоволосий, червоний, в одній розірваній сорочці, і давненько гукав у бур'яни. 3. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало. 4. Аркадій Петрович одсунув шуфляду комоди і вийняв звідти акуратно зложену блузу, вовняну, сіру... 5. Тут багато важить художньо-політичний образ рідного слова, утілений у конкретних мовних знаках української культури. 6. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене вбрання, між високим зеленим житом — вона здавалася русалкою.
2. Перетворити речення з невідокремленими означеннями на речення з відокремленими.
1. Посеред села на горі майдан, на майдані обнесена зелено мальованим штахетом дерев'яна церковця. 2. Мимо церкви — великий курний шлях, з другого боку шляху поросла бур'янами «пустиня», на краю бур'янів необгороджена хата. 3. Добре опам'ятався тоді, як сидів щасливий і радісний з маленькою книжечкою у бур'яні, виспівуючи і вписуючи в неї слова колядки. 4. Гарна молодиця шинкарка Параска, одіта в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки і почала розпитувати, нащо горілка. 5. На розбитих сідлом ногах став у дверях запорошений і впрілий Антоша. 6. Він йшов по свіжій вогкій од мочара траві, а сонце запалило зеленим вогнем кінський щавель і стовбури будяків.
3. Доповнити текст відокремленими прикладками.
1. Хлопець зітхнув, хотів щось сказати, далі махнув тільки рукою і пішов. 2. Минає рік. Батько й мати на панщині. 3. А бур'яни несходимі. 4. Видатні педагоги усвідомлювали значення рідної мови для виховання дитини. 5. Творчий геній Т. Шевченка вказував українській мові її майбутнє. 6. Гафійка увійшла до хати і притулила до печі замерзлі руки.
4. Визначити відокремлені члени речення.
І. 1. Кожний звук їх — веселий і сумний — Тобою повний і об тобі одній співає. 2. Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітами, вона (дівчина) й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат. 3. Андрій Петрович, широкий у своїй блузі, як дзвін, вступив у столову. 4. В зшитку, розмережані й розфарбовані візерунками, були списані пісні, щедрівки, псалми, що він бачив їх у синьому зшиткові у свого вчителя й хазяїна дяка. 5. В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими, довгими вусами, з нужденним, білим лицем та смутними очима. 6. Він (Джеря) лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці. 7. Ніжним і крицевим словом розбуджувала Леся Українка притлумлений дух свого народу, окраденого царськими визискувачами й наглядачами, і — слідом за Тарасом Шевченком — поставила це слово на сторожі коло «рабів німих».