Перший приплив біографічних матеріалів відноситься до року 1861 і дальших. Викликали його смерть і похорон Шевченка. 1861 р. опубліковано цінні спогади Костомарова та Ол. Афанасьєва-Чуж- бинського, 1862 р. в «Основі» з'явилися матеріяли О. М. Лазарев¬ського та М. А. Чалого (під псевдонімом Сава Ч.). Там же друковано у витягах Шевченків «Журнал» («Щоденник») 1857-1858 років. В 1874 році редакція «Грамотея» випустила в Москві перший коро¬тенький нарис Шевченкової біографії В. П. Маслова (Маслія). Мас- лов збирав матеріяли широко. Знаємо, що він був у Максимовича на Михайлівській горі та що Максимович відмовляв його від того наміру. Опублікована праця була, видимо, початком більшої роботи. 1876 р. в празькому «Кобзарі» опубліковані спогади про Шевченка Костомарова, Турґенєва, Полонського та художника Мікешина.
1882 рік приніс першу велику монографію М. К. Чалого «Жизнь и произведения Тараса Шевченка. Свод материалов для его биографии». Робота Чалого розпадається на чотири частини: до арешту 1847 р.; заслання поета; життя поетове в Петербурзі; розгляд поетич¬ного добутку Шевченкового з додатковими статтями про Шевченка-маляра та музичні композиції на Шевченкові тексти. Не вважаючи на «обилие и полноту материала», відзначені в рецензіях, книжка Ча¬лого відразу ж була заперечена в багатьох висновках. Заперечення і додатки друкувались у «Киевской старине», починаючи з цікавих спогадів П. Г. Лебединцева про похорон поета (в IX книзі «Старины» за той самий 1882 р.). Багато документальних доповнень поробив сам Чалий. З пізніших робіт біографічних на першому місці стоять статті проф. М. І. Стороженка («Гениальньїй горемьїка» та «Четыре первые года ссылки Шевченка» - найголовніші з них). Видрукувані частково в «Киевской старине», вони увійшли потім до збірника Стороженка «Из области литературы»: Статьи, лекции, речи, рецензии. -М., 1902.
Новий етап в обробці біографічних матеріалів про Шевченка становить робота Кониського, що вийшла одночасно українською мовою у Львові (повно - в двох томах: «Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя») і мовою російською - в Одесі: «Жизнь украинского позта Т. Г. Шевченка», 1898. Про обставини, серед яких почав писати свою біографію Шевченка Кониський, він сам розповів у передмові до українського видання. В 1892 р. у нього була готова тільки стаття про дитячий вік Шевченка. Потреба дати до «Записок» зреформованого Т-ва ім. Шевченка статтю про патрона Товариства спонукала Кониського звернутися до Чалого, а ознайомлення з пере¬робленою працею останнього змусило самому взятися за ґрунтовне опрацювання матеріялів. У порівнянні з біографічною роботою Ча¬лого, Кониський дуже докладно розповідає обставини арешту Шев¬ченка. В його руках були: доклад графа Орлова («Русский архив». - 1892. - Кн. VII. - Передрук у яковенківському виданні 1911 р.), витя¬ги М. І. Стороженка з архівних справ III відділу, витяги з офіційних паперів про оренбурзький арешт Шевченка (в «Историческом вестнике») та ін. Володів він і якоюсь частиною усйої традиції (Д. Пильчиков інформував його про кириломефодіївців).
