Усім відомо, що твори художньої літератури змушують нас замислюватись над проблемами життя...
До таких творів належить і роман П.Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Надрукований ще у минулому столітті, він і зараз хвилює читачів страшною трагедією життєвого шляху Чіпки Варениченка.
Кожна людина народжується для щастя, радості. Кожна мати бажає своїй дитині світлої долі. Прагнула до цього і Мотря, мати Чіпки, але всі її мрії і сподівання розбивались об кам'яні мури тогочасної дійсності.
Уже в дитинстві Чіпка зазнав горя і поневірянь. Він ріс і виховувався без батька. Єдиним засобом до існування сім'ї були мізерні заробітки Мотрі. Іноді в хаті не було "дрібки солі" і "пилинки борошна". На всю сім'ю були одні чоботи і одна юпка.
"Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та холоді, злиднях та недостачах".
До злиднів і бідності приєднувались ще моральні страждання. Сільські діти не приймали до гурту хлопчика, називали "запортком" і "байстрюком". Все це гнітило його душу. А коли підріс, — поневірявся у наймах. В цей час у нього почало буйно визрівати почуття ненависті до гноблення і насильства: "І прокидалась невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала..."
Дізнавшись від діда Уласа про жорстокість кріпосників, які знущалися колись з батька і віддали його в солдати, Чіпка проймається глибокою ненавистю до панів. Однак хлопець не тільки ненавидів, а й любив. Він ріс допитливим і спостережливим хлопцем. Казки і розповіді баби і діда Уласа мали великий вплив на нього, вчили любити людей, бути співчутливим, добрим, не робити зла. Він ніжно покохав Галю і хотів зробити її щасливою.
Письменник змальовує Чіпку людиною, яка любить в житті і природі все добре, ласкаве, красиве, всім цікавиться, прагне збагнути незрозумілі явища. Це прагнення до знань допомогло Чіпці ще з ранніх років розпізнавати неправду в житті.
Під впливом людей, обставин життя Чіпка починає переконуватись, що скрізь панує неправда і насильство однієї людини над іншою. Все це викликало в нього прагнення боротися з соціальною несправедливістю. «І росло лихо в його серці, — пише Мирний, — і виростало до гарячої відплати, котра не зна ні впину, ні заборони».
Чіпка протестує, бореться, шукає справедливості в житті, але, так і не знайшовши її, стає "пропащою силою". Ніхто йому не може допомогти: ні мати, ні люба дружина Галя. Герой Мирного борсається у тенетах власних думок, переживань, а виходу знайти не може.
Він так і не знаходить свого ідеалу в житті. Його вибір — злість і ненависть.
"Скрізь неправда... Скрізь,.. — шепотів він, — куди не глянь, де не кинь — усюди кривда. Сказано — великий світ, та нема де дітися. Коли б можна, увесь би цей світ виполонив, а виростив новий. Тоді б, може, й правда настала!".
