У словниковiй статтi лексеми ряд «Великого тлу-мачного словника сучасної української мови» (укладач В.Бусел), окрiм «1. Сукупнiсть однорiдних предметiв або живих iстот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним, витягнутих в одну лiнiю...», подано: «5. Сукупнiсть подiй, явищ i т. iн., послiдовних у часi... Певна кiлькiсть кого-, чого-небудь». У цьому словнику зафiксовано «ряд захворювань», «ряд математичних дисциплiн», «в рядi випадкiв», «ряд керiвних органiв», «у рядi країн» та iн. «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (кер. вид. проекту П.Мовчан, В.Нiмчук, В.Клiчак) наводить, зокрема, такi приклади: ряди будинкiв, книжки стоять рядами, стрункi ряди воякiв, перший ряд партеру. А також: ряд рокiв, розглянути ряд питань, у рядi випадкiв. У газетах читаємо: «на думку ряду експертiв...», «виконано ряд робiт», «з ряду спецiальностей», «...є почесним доктором ряду унiверситетiв», «в рядi районiв», «цiлий ряд пiльговикiв» тощо.
С.Караванський у росiйсько-українському словнику складної лексики пише, що росiйською мовою «ряд лет», а українською «кiлька рокiв», росiйською «в ряде сел (случаев)», а українською «у багатьох селах (випадках)». Подiї i явища, послiдовнi у часi, а також певну кiлькiсть кого-, чого-небудь, що не утворює одну лiнiю, неправильно називати рядом. Зокрема, «роки», «села», «випадки», «захворювання», «дисциплiни», «керiвнi органи», «країни», «спецiальностi», «унiверситети», «райони» не розташовуються в ряд, як, скажiмо, «доми», «дерева», «камiння» тощо: В торгових рядах – гори товарiв (О.Гончар); Ряди домiв, ряди дерев... розпливались в туманi (М.Коцюбинський); Перед виром стоїть скiсно поперек усеї рiки ряд великого камiння (І.Франко).
Слово низка в обох згаданих тлумачних словниках пояснено чiтко i зрозумiло: «1. Нанизанi на нитку, мотузку, дротину i т. iн. однорiднi предмети. 2. перен. Сукупнiсть предметiв, явищ i т. iн., розташованих послiдовно один за одним. Низка заходiв, Низка подiй...». Наприклад: «Низки червоного... перцю скрiзь висять» (І.Нечуй-Левицький); «Довгу низку лиха нанизала йому злая доля!» (О.Стороженко).
Однак, не дотримуючись наведеного пояснення, «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (укладач В.Бусел) подає: «вiдокремленi вiд океану... низкою островiв», «низка... особливостей», «у низцi... країн». У газетах читаємо: «низка органiзацiй», «низка корпорацiй», «цiла низка продуктiв... значно дешевшi» та iн. Але «острови», «особливостi», «країни», як i «органiзацiї», «корпорацiї», «продукти» не можна вишикувати в лiнiю.
Коли люди, тварини, предмети тощо не формують одну лiнiю i не розташованi послiдовно один за одним, зокрема, ряд машин (в однiй лiнiї) i низка машин (одна за одною, наприклад, весiльний кортеж), слiд уживати декiлька, кiлька (мала кiлькiсть), багато, немало, чимало (велика кiлькiсть) тощо. Наприклад: Вже стояли декiлька возiв з зерном... декiлька стiльцiв перекупок (Панас Мирний); Я склав план реконструкцiї кiлькох площ i вулиць мiста (О.Довженко); Рiднi пiснi навiювали на нього багато споминiв (О.Гончар); ...Зазнав Іван немало пригод (М.Коцюбинський); ...Людей уже зiбралося чимало (А.Головко). Коли увагу акцентують не на кiлькостi, а на тому, що це якась частина когось або чогось, то варто послуговуватися словом деякi. Наприклад: Деякi дисциплiни я зовсiм не вчив (О.Довженко); Перебираємо в пам’ятi фiльми... лише деякi можуть прислужитися нашим внукам... (з газет).
