Михайло Старицький «Останні орли»

Тема: Михайло Старицький «Останні орли»
Мета: показати національну зорієнтованість твору; сприя­ти формуванню в учнів історичної пам'яті, уміння визначати суттєве, спонукати до роздумів про при­значення людини.
Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, записи народних дум, портрети Залізняка, Ґонти, Неживого, ілюстрації С. Караффа-Корбута, підручник, тексти.

 ХІД УРОКУ
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда з учнями.
1. Що уособлює образ орла у народнопісенній творчості?
2. Назвіть пісні чи рядки з пісень, де зустрічається образ орла.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ
Бесіда з учнями.
1. Що вам відомо про письменника Михайла Старицького?
2. Які його твори вам доводилося читати?
ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ
СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота над текстом повісті
1. Визначення теми твору. (Повстання українського народу під проводом Залізняка і Ґонти проти польського панства й като­лицького духовенства, яке відбулося на Правобережній Ук­раїні 1768 року).
2. Визначення сюжетних ліній твору. (Події, пов'язані з визволь­ним рухом українців: доля ченця Найди та його стосунки з Дариною; життя представників духовенства; поневіряння Сари і визволення її Петром).
3. Проблематика твору. (Національна незалежність і християнська віра як основа життя українців; обов'язок і відповідальність людини за своє життя і долю країни; роль моральних ціннос­тей в об'єднанні й виживанні нації).

Лекція вчителя (Учні конспектують лекцію).

Проблему віри в Бога Старицький розглядає в своєму творі крізь призму ставлення персонажів до церкви. Питання релігії було од­ним із ключових у повстанні 1768 року, відомого під назвою Колі­ївщина. Церква для Залізняка, Ґонти — не лише осередок духов­ності народу, а й основна консолідуюча сила, яка згуртовує ук­раїнців, уособлює саму Україну як державу. Тому захист цих свя­тинь стає для них та їхніх однодумців першочерговим завданням.

Шанобливе ставлення до релігійних традицій єднає Максима Заліз­няка зі скривдженими селянами. Для керівника повстання Бог — верховна сила, вища справедливість, всемогутній Творець світу. Звично бачити Залізняка серед народу в особливо напружені мо­менти — при організації збройного повстання, під час облоги Умані тощо. Для людей він свій, бо передовсім одновірець. Образ цього сильного чоловіка є наскрізним, організуючим у творі — це зумов­лено і провідною роллю Залізняка в повстанні.

Свято поважаючи народнорелігійну мораль, ватажок повсталих, однак, не покладається лише на Божу ласку й допомогу, а й сам вияв­ляє рішучість, активність, неабиякий політичний хист. У своїх діях він керується народною мудрістю: «На Бога надійся, а сам не плошай», «Боже, поможи, а сам не лежи», «Чоловік стріляє, а Біг кулі носить». Показовими у цьому плані є розмови Залізняка з отцем Хо­мою, під час яких обговорювалась організація виступу проти ворога.
Залізняк часом різкий і категоричний у висловлюваннях — в ті хвилини, коли в ньому говорить серце патріота, який вболіває за долю народу. Для нього, як і для Ґонти, отця Аркадія, Петра та інших, обов'язок полягає у служінні Вітчизні: «Поки живі, ми захищатимем наші святині, нашу віру й нашу землю!».
В особистому житті Залізняк — людина чесна та делікатна. У стосунках з- Прісею (донькою отця Хоми) автор змальовує свого героя як щирого християнина, у чому переконує, скажімо, сцена прощання Залізняка з дівчиною. Подарований Прісі хрест є симво­лом віри, оберегом щасливої долі дівчини.

Повідомлення учня.
Дещо суперечливим у повісті є образ Найди. Служити Богові, жити за його заповітами — мета життя цього героя. Духовне й фізичне формування Найди відбувалося на Січі, бо запорожець Сви- рид, який врятував його з полум'я ще дитям, коли горів панський маєток Кшемуцьких, не мав власної родини. Ставши козаком, Най­да виявив мужність і відвагу у походах, за що його й любили запо­рожці. Залізняк як курінний отаман запросив хлопця до свого ку­реня, і той незабаром прославився подвигами на всю Україну. Зго­дом Найда несподівано змінив спосіб життя і пішов у монастир. Тяжкі роздуми, спричинені подіями в країні, докори сумління, роз­мови з отцем Аркадієм, Залізняком, Дариною нарешті спонукали його скинути чорну рясу ченця.

Бесіда з учнями.
1. За що полюбили козаки Найду, коли він перебував на Січі?
2. Чи можна твердити, що Найда — пасивна, слабка людина?
3. Чим можна пояснити рішення Найди стати ченцем?
4. Чи був він наполегливим у пошуках власного щастя?
5. Назвіть характерні, як на ваш погляд, риси вдачі цього героя.

Пояснення вчителя

Привабливо змальовує автор образ Дарини — доньки генерально­го обозного, підданого Російської держави. Її життя — яскравий при­клад милосердя й благородства. Дівчина бачить своє покликання в тому, щоб допомагати бідним. Вона часто дає притулок скривдже­ним, жебракам, які з вдячністю називають її ангелом. Свідомою ук­раїнкою виявляє вона себе і коли йдеться про державні справи. Да- рина завжди відповідальна й обов'язкова. Вона намагається переко­нати Найду залишити чернецтво, хоча для неї віра — неперебутня цінність, основа життя, духовного розвитку. Дарина так само ревно, як і Залізняк, Петро, селяни, ставиться до церкви і православ'я. Сила її віри — в любові до ближнього і в конкретних справах.
Духовний світ позитивних героїв твору протистоїть аморальності таких персонажів, як Лейба, Рухля, шляхтичі Кшемуцькі та інші, яким невідомі поняття милосердя, святості, благородства.

Позитивні герої повісті — люди високоморальні, з почуттям влас­ної гідності, повагою до народних традицій і моралі. Залізняк також дотримується Божих заповідей, і його рішучість, а інколи й суворість, не можна вважати нехтуванням слова Божого. Заклик героя до по­мсти — то крик душі людини, яка глибоко вболіває за долю свого народу, його майбутнє, хоче миру й щастя своїм братам по вірі.
Бесіда з учнями.
1. Доведіть, .що віра, надія й любов допомогли позитивним геро­ям повісті вистояти в найтяжчих обставинах життя.
2. Які сцени, епізоди повісті засвідчують високу мораль ук­раїнців — захисників рідної землі?
3. Як трактувати поведінку козаків стосовно Божих заповідей? {...«Не вбивай...», «Любіть ворогів своїх...»).
4. У чому виявляється пошана позитивних героїв-українців до минулого, роду, народу?
5. Чи поєднується у світосприйманні козаків любов до Бога і до ближнього?
6. Що духовно об'єднує козаків: загальнолюдські, національні, громадські, сімейні, особисті цінності? У чому зміст дилеми: добро — зло?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти 12 тестових питань з відповідями для перевірки змісту повісті «Останні орли».