ПЛАН
ВСТУП
Розділ 1. Інформація про автора і твір
Володимир Рутківський –
Історія написання роману-трилогії «Джури козака Швайки»
Розділ 2. Твір як текст
Тема, проблематика, жанр.
Персонажі.
Мова твору як окремий персонаж.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Всеволод Нестайко й Віктор Близнець, Григір Тютюнник і Микола Вінграновський, Володимир Малик, Віктор Кава, Володимир Рутківський — плеяда трагічних усміхнених фантазерів, неперевершених поетів буденності, нагло виломлених війною зі світу дитинства й тому до скону сповнених його ідеалами.
На тлі свого покоління В. Рутківський вирізняється лише йому притаманною абсолютною вкоріненістю у «свій» світ, коли весь обшир буття, аж до Божої всеохопності включно, вільно й природно постає в межах долі одного роду, однієї географічної точки, зрештою, однієї людини. Письменник відкриває власний всесвіт як дитина, поступово переходячи від буденного до чудового, від вигаданого до справжнього, заглиблюючись у минуле й далеке шляхом пізнання довколишнього, близького й осяжного. Скажімо, у побутових повістях про літні будні сільських п’ятикласників («Канікули у Воронівці», «Намети над річкою») диво — поява Лісовика та Мавки (переодягнені Кость та Ганнуся), постає суто прикладною педагогічною знахідкою, щоб у наступному циклі казкових повістей («Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі») стати визначальним носієм ідеї твору, власне, його реальною естетично-етичною основою. Так само входження автора в історичну проблематику відбувається спершу шляхом фентезійної подорожі в часі задля віднайдення себе й свого роду в минулому («Сторожова застава»). І лише згодом те минуле розгортається перед ним повноцінним деталізованим багатогранним світом у історико-пригодницьких циклах («Сині води», «Джури…»).
Отже, у творчості В. Рутківського можна виділити кілька тематичних пластів, тісно сплетених між собою повсякчасним зануренням в особисту історію автора. Чи йдеться про реалістичні чи про фантастично-казкові, чи про історичні повісті з життя дітей, повсякчас ми перебуваємо в колі персонажів, вихоплених із власного буття письменника, у межах рідних йому теренів, знакових для його власної долі подій і проблем. Така автобіографічність письма може видатися певною звуженістю творчих обширів. Але то лише на перший погляд. Бо за тим саморозкриттям у текстах стоїть, із одного боку, не сполохана гірким досвідом дорослості дитяча відкритість і щирість, а з іншого — глибинне, можливо, підсвідоме вкорінення в рідний ґрунт.
В. Рутківський пише для дітей і тому пише з погляду дитини, з площини й обширів, найприродніших для неї — рідного дому, свого села, краю. Це дорослий може охопити подумки весь час свого буття, усі простори Батьківщини чи й планети. Дитині ж подібний погляд не притаманний та й неможливий. І беззаперечний талант й майстерність В. Рутківського саме як дитячого прозаїка, нині, певно, найкращого в Україні, полягає у цьому тонкому відчутті дитячого часопростору, в умінні розгортати текст, не виходячи за межі відомого на дану мить юним героям. Водночас, світ письменника — це цілісний світ типового українського книжника, для якого сільське дитинство — не лише пригоди в кукурудзі та чари незбуреного цивілізацією довкілля, а й дива старої книжкової шафи. Тому його казкові герої теж книжні, посталі не так на ґрунті фольклору, як феєрії Лесі Українки. Так само історичні персонажі позиціонуються швидше як літописні, книжні, ніж легендарні, усні, казкові. Письменникові взагалі не притаманна вигадана змодельована казковість, оскільки для нього найбільше диво — сама людина. Чудесне у його текстах зазвичай має цілком природне пояснення і твориться людськими руками. Йдеться не лише про приручених вовків замість козаків-перевертнів у «Джурах…» чи Велеса-Овсієвого онука у «Сторожовій заставі», а й про Бухтика, котрий як Вінні-Пух чи Карлсон, є, по суті, вигадкою головного героя, чи про Ягу-Катрусю, що знову «вилюдніла» завдяки щирому людському співчуттю тощо…»
Розділ 1. Інформація про автора і твір
