Останнiм часом у лiнгвiстицi зростає iнтерес до проблем ономастики, тобто вивчення власних iмен у рiзних аспектах, що зумовлено розвитком антропоцентричної парадигми мовознавчої науки.
Ономастичний словотвiр можна розглядати як роздiл ономастичної граматики, яка вивчає процеси, моделi та структури. Принципи видiлення вiдповiдних роздiлiв ономастичної граматики залежать вiд граматичної системи мови, тому нинi ономастичний словотвiр української мови становить значний iнтерес для дослiдження ономастичної деривацiї у порiвняннi з iншими генетично спорiдненими мовами.
Антропонiми, зокрема прiзвиська, стали предметом численних дослiджень в обох мовах. В українськiй їх вивчали регiонально, з погляду їхнього iсторичного розвитку i семантики. Англiйськi неофiцiйнi антропонiми розглянуто в аспектi фонетичної структури, гендерних особливостей, походження i соцiальної функцiї. Проте поза увагою науковцiв залишилася деривацiя прiзвиськ. Ми маємо на метi проаналiзувати структуру неофiцiйних власних iмен, виявити словотвiрнi процеси в обох мовах i з’ясувати максимально можливу кiлькiсть словотвiрних моделей саме цього типу антропонiмiв. Це дасть змогу встановити спiльнiсть процесiв творення українських та англiйських антропонiмiв, а, отже, i з’ясувати загальнi закономiрностi ономастичного словотвору двох генетично спорiднених мов. Зiбраний нами україномовний та англомовний матерiал можна подiлити на такi великi тематичнi групи: прiзвиська українських, англiйських та американських полiтикiв i громадських дiячiв, українськi й американськi шкiльнi прiзвиська – неофiцiйнi iмена учнiв i вчителiв.
Прiзвиська i в слов’янських, i в германських мовах виникають у результатi низки процесiв:
- онiмiзацiї апелятива (Лис, Big Dog);
- створення за аналогiєю (King of Camelot – вiд King Arthur);
- трансонiмiзацiї, тобто переходу власного iменi з одного типу антропонiмiв в iнший (Вiтя, Тимоха, King George, Hurricane Katrine);
- запозичення iншомовних iмен (Наполеон, Саддам Іванович, American Fabius, Pablo, Colossus of Debate).
ДЕРИВАЦІЙНІ МОДЕЛІ ПРІЗВИСЬК В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ
Якщо пiдходити до процесу онiмiзацiї з точки зору змiни чи незмiни самої структури апелятива, а також формальних його показникiв, то можна розрiзнити граматичну i семантичну онiмiзацiю. Перша – це такий процес, коли на базi апелятива або апелятивної основи утворюється власна назва за допомогою службових морфем, композицiї кореневих морфем, синтаксичних засобiв.
Другий спосiб онiмiзацiї – це процес, що проходить без формальних змiн апелятива. В обох випадках загальна назва залишається у своїй лексичнiй системi, а на її основi виникає нове слово – власна назва, яка стає частиною ономастичного ряду певної мови й починає змiнюватися вiдповiдно до ономастичних правил.
Семантичну онiмiзацiю не всi науковцi вважають словотвiрним процесом. Однак, на нашу думку, у зв’язку з тим, що поняття семантичного словотвору iснує i в українськiй мовi, i в англiйськiй, неможливо оминути факти утворення прiзвиськ саме цим способом, а також проiгнорувати можливiсть порiвняти функцiонування цього явища в дослiджуваних мовах. У слов’янських мовах семантична онiмiзацiя досить поширена, наприклад: Пасiчник, Пастор, Робот, Конотопська Вiдьма, Вухо, Червонець, Грузин. Те саме стосується й англiйської мови: з 1500 проаналiзованих одиниць близько 300 (майже 20 %) – прiзвиська, утворенi за допомогою семантичної онiмiзацiї, наприклад: the Great Engineer, School- master of Politics, the Cyclone, the great Emancipator, Guru, High Prophet, the Cobra, the Beast, the Ant, the Camel.
Семантична онiмiзацiя може бути простою, метафоричною та метонiмiчною. Простими вважаються тi випадки, коли власна назва, що виникла iз загальної без деривацiї, вiддзеркалює природнi властивостi об’єкта в момент номiнацiї й максимально зберiгає семантику апелятива, наприклад: Жирний, Роззява, Кучерявий, Гонщик, Elegant Arthur, Old Rough and Ready, Big Bill, Smiling Bill, Boy Genius, Dimples, Handsome Jack, Lucky, Pretty Boy. Як бачимо, такий процес є спiльним для української та англiйської мов, хоча в англiйськiй вiн значно поширенiший.
Продуктивнiшим видом семантичного словотвору є метафорична онiмiзацiя, яка вiдбувається на пiдставi справжньої або уявної подiбностi названого об’єкта з iншим об’єктом, наприклад: Штатив, Тарган, Снiгуронька, Троцький, Анчоус, Лис, Ведмiдь, the Werewolf, the Weasel, Sword of the Revolution, the Blade, Quasimodo. В англiйськiй мовi такi прiзвиська становлять 15 %, а в українськiй – 20 %, їхня частотнiсть пiдтверджує продуктивнiсть цього способу.
Ще один спосiб семантичного утворення неофiцiйних антропонiмiв – це метонiмiчна онiмiзацiя, яка iменує об’єкт у зв’язку зi смисловою асоцiацiєю за сумiжнiстю, наприклад: Вухатий, Жiнка з Косою в Гарному Сенсi Цього Слова, Two Guns, Father of the Constitution, Big Ears Du, Clutching Hand, Flat-Nose, Legs, Lips, Three-Finger Brown. Цей вид онiмiзацiї виявився найменш продуктивним i в українськiй (2,5 %), i в англiйськiй (3,5 %) мовах.
Характерним для семантичної онiмiзацiї є також процес конверсiї, або субстантивацiї. Йдеться про такий вид словотвору, коли словотвiрним засобом виступає лише парадигма слова, а при переходi слова з однiєї частини мови в iншу в момент утворення власної назви ця парадигма змiнюється. У зв’язку з тим, що слово стає не просто субстантивом, а саме власною назвою, то одночасно зi субстантивацiєю вiдбувається й онiмiзацiя. Конверсiя властива обом дослiджуваним мовам, однак зi значними розбiжностями у функцiонуваннi. На вiдмiну вiд української мови, де серед зiбраного матерiалу налiчується десь 2,5 % прiзвиськ, утворених таким способом, наприклад, Кучерявий, Рудий, Вухатий (причому суб- стантивуються в основному прикметники), в
